ПЕТРО КОРОБЧУК, «БОСА ФЛЕЙТА»: ПОЗА ГРАФОЮ «ТА ІН.»
Петро Коробчук. Боса флейта. – Луцьк: Твердиня, 2011. – 376 с.

акваріум людей консерва повна рибства
окатих окунів і безпощадних щук
о скільки тут їх є – за сто? а чи за триста?
і тільки ти між ними одненький коропчук
П. Коробчук. Маршрут № 2

Літературні вправи сприяють прискоренню свідомості (про це казав у одному з інтерв’ю Йосип Бродський), але так само вони надаються до її гальмування. Максимальна самовідданість формулюванню думок у слова з усвідомленням того, що тебе можуть і не почути, – саме так виглядає стоїцизм, до якого можна наблизитися через письменницьку працю і який може запалити аскетичне сонце у свідомості, якщо б раптом над головою згасло небесне світило. І навпаки: говоріння заради досягнення примарних цілей є нічим іншим, як потуранням власній сліпоті – у ньому можна щезнути, наче у пітьмі.
Все просто. Не складніше, аніж відокремлення зерна від полови…( Читати далі )

Частина І
Фрагменти з документальної вистави «Ау! Сказане мільйонам»
(за записами в інтернеті)
Режисер: Руслана Порицька
Актори: Юрій Малунов, Оксана Бречко,
Павло Порицький, Анжела Арутюнян
театр «ГАРМИДЕР»
Частина ІІ
Музичні читання новели Олександра Клименка «Раціональний Трубадур»
Актори: Алла Доманська, Дмитро Безвербний, Руслана Порицька
Музичне оформлення: САТ

Євген БАРАН: «Я ПРОСТО ЛЮБЛЮ КНИГИ І АВТОРІВ, ЯКІ ЇХ ПИШУТЬ…»

– Євгене, які тенденції в сучасній українській літературі є позитивними?
– Насамперед ті, які не втомлюються виховувати художній естетичний смак, закроєний на добротній національній основі. У художній літературі повинна домінувати інтрига сюжетна та формотворча. І в центрі розповіді мала би залишатися Людина, так само як сто, двісті, тисячу років назад. Прописування української людини в цивілізаційному контексті є одним з пріоритетів національного письменства. Такі художні твори в нашій літературі поволі визрівають, і про них починаємо говорити. Маю на увазі «Століття Якова» Володимира Лиса, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Капелюх Сікорського» Володимира Даниленка, «Чорний Ворон» Василя Шкляра, «Записки сільського єврея» В’ячеслава Шнайдера, «Троянда ритуального болю» Степана Процюка та інші…( Читати далі )

20 січня 2012 року
Галерея АртХол, Фонд сприяння розвитку мистецтв
вул. Фролівська 1/6

Концерт імпровізаційної електроакустичної музики ансамблю САТ та Алли ЗАГАЙКЕВИЧ
Презентація спільної платівки “ЗИМОВИЙ САТ”

в концерті беруть участь: Михайло Стрельніков (гітара), Олександр Клименко (баян), Алла Загайкевич (електроніка)



( Читати далі )

КАЗКА ПРО РАЦІОНАЛЬНОГО ТРУБАДУРА
М. Стрельнікову

Романтичні ровесники не читали Достоєвського, але трубадур N – читав, хоча в екзистенції вірив і без книг.
Вирізьблену з вербового патика трубу, з якої вивільнювалися дерев’яні звуки, він завжди тримав близько біля себе – ближче не буває. На ній грав джазовий бі-боп: «Ніч у Тунісі» та «Солені горішки». І якщо на душі було сонячно, грав стрімко – вверх, униз. Коли ж смуток холодив серце, N думав повільно – право-руч, ліво-руч. Він звик розгойдуватися зі сторони в сторону, і душа його призвичаїлася: у журбі N заспокоювався швидко, а радісний адреналін із себе витравлював повільно.
Граючи, трубадур забувався.   ( Читати далі )

Євген Баран. Тиша запитань. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. – 530 с.

Якщо залишити поза увагою безліч випадкових та ще й подекуди уражених заангажованістю літературно-критичних реакцій із приводу тієї чи іншої прочитаної книжки, можна констатувати наступне: системний підхід в осмисленні сучасного українського письменства демонструють лише окремі критики. Автор книги «Тиша запитань» (2011) літературознавець, критик та есеїст Євген Баран – з їх числа.
Як відомо, будь-який мистецький твір надається до суб’єктивного сприйняття. Але суб’єктивність оцінювання не є хворобою, як не є хворобою складання рейтингів, вибудовування ієрархій та проголошення премій: суб’єктивність, як і схильність до створення кумирів, взагалі притаманна людям; суб’єктивність увиразнює кожного з нас; суб’єктивність є однією з передумов індивідуальності. Вдавшись до порівняння, можна сказати наступне: будь-яка кімната визначається не лише квадратурою площі чи кубатурою повітря, а й зрозумілими для ока геометричними обмеженнями (кутами, замкненими лініями тощо).   ( Читати далі )

Вчора у Білій Церкві ми презентували наш диск.
Таки бувають найкращі дні у житті.
20 січня 2012 року - презентація у Києві.

У видавництві "Терен" (Луцьк, 2011) вийшла книга В. Слапчука "Між шляхом воїна і Дао" з моїм дизайном.

Свого часу мене це вразило. І сьогодні теж. І так - надіюсь - відбуватиметься до кінця.
P.S. Подаю посилання на той випадок, якщо хтось не бачив...

2 грудня 2011 р., 19.00, Біла Церква, Будинок культури "Росава", "Арт-кафе".
Презентація диску: САТ & Алла Загайкевич, "Зимовий сат". Запрошуємо!